Мене тут нещодавно запитували, яким чином удари по складах з БК і паливом впливають на темпи підготовки і проведення наступу?
Що б не повторюватися, відповідаю.
Перше. Наступальні дії (будь-якої форми) пожирають боєприпаси і паливо в неймовірних кількостях і обсягах. Іншими словами, їх треба багато, дуже багато, особливо, коли твоя арта не точна, а "масована"... Це все також справедливо і щодо палива і взагалі ПММ, які витрачаються в наступі куди як у великих обсягах, ніж в обороні.
Друге. Таким чином, стає зрозуміло, що вести цей самий наступ можна лише в тому випадку, коли подача боєприпасів і палива налагоджені безперебійно, ритмічно і в достатніх обсягах... Якщо немає, то ваша арта примовкає, а потім і взагалі замовкає - танки залишаються з 6-10 снарядами, сухими баками тощо.
Третє. У сучасній російській армії подача всього цього організована комбінованим способом. На стратегічному та оперативному рівнях це - залізнична мережа. Ось чому російське командування так наполегливо і оперативно прагне відновлювати в своїх тилах, на окупованих наших територіях всю ж\д інфраструктуру (я нарахував, принаймні, три ворожих ж\д бригади, наполегливо працюють з цього питання). Нижче, на тактичному рівні-автотранспорт. Але є два нюанси:
Четверте. Знаючи всі ці особливості своєї системи МТП (матеріально-технічного постачання), російське військове командування прагне практично при будь-якому плануванні будь-яких наступальних дій максимально близько підтягнути ж\д мережу до бойових порядків своїх ударних угруповань. І ще ближче розташувати до них всі ці бази і склади "поточного забезпечення", а також ті, де все це можна накопичити для масованого, одномоментного використання в разі гострої необхідності, якою безсумнівно є момент переходу в наступ.
П'яте. Робиться це з метою істотного скорочення так званого "плеча підвезення", тобто відстані, на яке необхідно подати той чи інший предмет безпосередньо в підрозділ з "точки перевалки". Це дозволяє вагомо скоротити час від моменту видачі до безпосередньо моменту використання в самому підрозділі... І уникнути таких моментів, коли наливник спалює більше палива на своє переміщення, ніж доставляє, власне, в підрозділи (досить часте, до речі, явище у військах в реальних бойових умовах, коли немає можливості закинути предмети МТП в підрозділ з "близько стоїть точки забезпечення").
Читати такожВідповідь Путіна на всі приниженняШосте. Всі ці особливості організації та функціонування системи МТП російської армії відомі не тільки самим російським генералам, але і їх українським колегам, багато з яких навчалися за тими ж самими програмами. Тому, думаю, що думка про те, як витормозити підготовку чергового "широкомасштабного" наступу росіян, в українських штабах народилася вже давно. Для реалізації цієї ідеї, не вистачало одного, але головного - відповідного інструменту.
Сьоме. І ось коли інструмент у ЗСУ з'явився, ідею реалізували, "бавовна" по тилах противника (а конкретно по складах і базах його МТП) почала ширитися і розростатися. Це тут же почало "вельми негативно" позначатися як на рівні "поточного забезпечення" підрозділів противника, так і на самому процесі накопичення запасів предметів, необхідних для продовження наступу.
Восьме. Так, противник має можливість деяким чином" нівелювати " цей негативний ефект. Наприклад, організувавши перевалку прямо з ешелонів на вантажівки, і ними ж тут же доставляючи предмети МТП безпосередньо в підрозділи. Але, як завжди, є нюанси...
По-перше, це все одно об'єктивно збільшує те саме "плече підвозу" з усіма витікаючими.
По-друге, де набрати стільки автотранспорту, коли його і так не вистачає щоб тягати міномети, гармати та інші "корисні штуки" безпосередньо у військах? Самоскидами, зерновозами або бусиками возити все це забезпечення? Це з танками та іншими ББМ проблем немає, а в Росії традиційно з автотранспортом були проблеми. Тим більше зараз, коли автопром практично став.
По-третє, зберігати, наприклад, снаряди або паливо безпосередньо в ешелонах на найближчих ж\д станціях - загрожує... Бо сьогодні прилетіло по складу на Камаз-центрі, а завтра цілком може прилетіти і по самому ешелону на станції... В такому випадку втрата дефіцитних снарядів, палива, запасних частин (потрібне підставити) буде не в приклад ще більш чутливіше і об'ємніше.
По-четверте, хто сказав, що тилові колони з постачанням "вже в безпеці"? Адже вони в ході свого переміщення об'єктивно наближаються до лінії фронту, а значить потрапляють в зону дії куди більшої кількості засобів ураження противника, ніж у себе в глибокому тилу. При цьому виявити і вразити їх стає куди легше.
Читати такожГоловне завдання для Росії сьогодні-це припинення військових дійВ цьому відношенні треба розуміти, що всі заходи, якими командування військ противника зможе "демпфірувати" наслідки ударів по своїх тилових базах і складах, тут і зараз носять лише тимчасовий характер. Вибудувати, ефективну і діючу систему МТП, здатну забезпечити дійсно якісну підготовку до чергового наступу, противник зможе лише через якийсь час.
Резюмуємо.
Той, хто спланував і організував ось цей наймасовіший удар по об'єктах російської системи МТП військ в їх тилах - дуже грамотний чувак. Однак і той, хто домігся своєчасної поставки "відповідного інструменту" для реалізації цього "бада-буму" гідний не меншої похвали.
Скажу більше, в стратегічному відношенні цю дію зараз ще мало хто здатний зрозуміти і оцінити, а воно, цілком можливо, стане визначальним для всього ходу цієї війни. Через такий чинник, як час, виграш якого, для українського командування, очевидно, саме в даний момент - просто неоціненний.
Костянтин Машовець, військовий журналіст, координатор групи "Інформаційний спротив", автор книги "Діалоги з нулів"