У війні в Україні стався переламний момент: чому звірства в Бучі – точка неповернення

Після Бучі світ ніколи не буде таким, як до цього. Він стане або кращим, або незрівнянно гіршим.

Сьогодні сороковини по всьому, що наївно вважалось системою глобальної безпеки. І перший день після Бучі.

Світ ніколи не буде таким, як до цього. Він стане або кращим, або незрівнянно гіршим.

Гіршим він стане, якщо злочин не буде покарано. Якщо країна, сповнена маніяків та вбивць, від диктатора до останнього солдата, залишиться такою ж звичайною державою, як усі інші – з якою про щось домовлятимуться, чимось їй поступатимуться, бо ж "у неї є свої інтереси", підписуватимуть угоди, торгуватимуть. З якої поступово знімуть спершу одну частину санкцій, потім іншу, потім потроху і всі – адже "час лікує"...

В цьому новому світі стане зрозуміло, що так, як у Бучі – можна.

Можна цій країні, яка вже не вперше так чинить, увійшла у смак та вже вважає це нормою. Можна всім іншим, у кого просто фізично достатньо для цього потуги та бажання.

В такому світі ми, українці, просто приречені на винищення – трохи раніше чи трохи пізніше. Та й взагалі у такому новому світі не сильно хочеться жити, він занадто кривий та огидний.

Зовсім іншим світ стане, якщо Буча стане переламним моментом.

Точкою неповернення, після якої з країною-маніяком стануть чинити саме так і ніяк інакше, як чинить соціум із божевільним маніяком-убивцею.

Читайте такожЧому російська армія, тікаючи з Бучі та Ірпеня, тягла за собою крадені труси і сковорідки

З маніяками не домовляються – їх спершу знешкоджують, а потім ізолюють та примусово лікують.

Так, і тільки так має бути з Росією.

З нею слід припинити будь-які перемовини та розмови. Раз і назавжди, аж до її повної поразки. Тоді пройдуть перемовини про її капітуляцію, і, швидше за все, їх уже вестиме не Путін.

Натомість слід уже зараз починати розмову про Росію. Розмову зі світом загалом і, в першу чергу, з нашими союзниками. Розмову про те, якою має бути спільна позиція щодо Росії, на яких умовах її можна відпустити з миром та почати бодай обговорювати поступове пом’якшення санкцій. І, взагалі, що нам, цивілізованим країнам, далі із нею робити.

Читайте такожЧи стане Буча чорним лебедем для Путіна

На мою думку, найменший, найскромніший список таких умов має включати:

• відсторонення від влади всього чинного керівництва РФ, від Путіна до останнього міністра, губернатора та депутата, включно із керівниками армії та інших силових структур, та формування перехідної влади із осіб, які не були прямими співучасниками військових злочинів РФ;
• безумовну деокупацію всіх територій, тимчасово утримуваних РФ (включно із окупованими в різні роки, з моменту припинення існування СРСР), та виведення російських військових контингентів із усіх країн за межами РФ (включно з тими, які формально перебувають на запрошення місцевих режимів);
• ядерне роззброєння РФ (або нових держав, утворених на її місці), повна утилізація всієї її ядерної зброї під спільним контролем інших ядерних країн, та приєднання РФ або країн-правонаступниць до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без’ядерної держави;
• постійний безумовний допуск міжнародної інспекції для перевірки дотримання без’ядерного статусу та одночасно для перевірки відсутності у РФ чи держав-наступниць хімічної та біологічної зброї;
• конституційне обмеження граничної чисельності ЗС РФ та інших силових структур, обмеження граничної кількості наступальних озброєнь, у першу чергу, авіації, ракетного озброєння, артилерії та танків, так само із постійним безперешкодним допуском міжнародних інспекторів для контролю над дотриманням цих обмежень;
• беззаперечна видача новою владою РФ або країн-наступниць усіх військових злочинців, від високопосадовців до рядових виконавців злочинних наказів, за запитом України, Грузії, Сирії та інших країн, які постраждали від агресії РФ, для їхнього судового переслідування у вказаних країнах;
• пожиттєва люстрація всіх тих чиновників РФ часів правління Путіна, для яких не буде показано пряму участь у військових злочинах, із забороною будь-якої участі у політичному житті та обіймання будь-яких адміністративних посад;
• реформа системи освіти РФ або країн-наступниць під керівництвом міжнародних експертів, із метою унеможливлення подальшого виховання нових поколінь росіян у дусі імперіалізму та шовінізму, та натомість обов’язкового включення у навчальні програми вивчення історичної провини Російської імперії перед поневоленими народами, розгляду питань колективної провини російського народу тощо;
• добровільна відмова РФ або держав-наступниць від всіх прав на майно, кошти та інші активи як держави РФ, так і російських компаній та приватних осіб, яке знаходилось за міжнародно визнаними кордонами РФ на момент 24.02.2022 на користь України та інших країн, що стали жертвами російської військової агресії;
• в разі, якщо компетентною міжнародною комісією буде визнано, що розмір вказаних вище активів недостатній для повної компенсації нанесених збитків (включно із моральними збитками жертв агресії та родин загиблих, та із недоотриманими внаслідок агресії прибутками), зобов’язання нової влади РФ або держав-наступниць упродовж десяти років виплатити повну суму визначеної компенсації;
• вихід РФ або держав-наступниць із ОДКБ та конституційне закріплення довічного нейтрального статусу РФ, а також конституційна заборона використання військ РФ або країн-наступниць за межами сучасної міжнародно визнаної території РФ (за винятком миротворчих місій ООН);
• виключення РФ з числа постійних членів Ради безпеки ООН.

Це той мінімальний список умов, за дотримання яких світ після Бучі стане кращим за той, який зруйнувала Росія. І тоді страждання та жертви наших замордованих співгромадян будуть недаремними.

Читайте такожЧому Росія так швидко відступила від Києва

Росія ще не готова обговорювати такі умови?

Ну то і нема про що тоді з нею говорити.

Говорити треба про неї і вже наперед формувати спільну позицію із союзниками на основі наведеного вище.

А Росію слід готувати до прийняття цих умов. Готувати єдиним зрозумілим їй способом – шляхом тотального розгрому у війні. Так, це дуже не легко, набагато важче, ніж пробувати ще і ще раз задовільнити бажання Путіна і домовлятися з ним через нікчемних рєшал на кшталт Абрамовича та Ердогана. Воювати до перемоги надзвичайно важко, натомість це має сенс, на відміну від перемовин із божевільним маніяком-убивцею.

Війна до розгрому РФ, війна за новий, кращий світ, в якому ми нарешті отримаємо справжню гарантовану безпеку для наших дітей та онуків, виправдовує жертви.

Читайте такожУкраїна і Росія – від добросусідства до геноциду: чому Путін винищує українців

Договорняки із маніяком, які повинні допомогти йому зберегти те, що у нього замість обличчя, та надалі утримати владу, не виправдані нічим.

Всім, хто ще хоче дивитися в очі росіянам та їхньому фюрерові, я би радив спершу пройтися по вулицях Бучі та подивитися в очі закатованих чоловіків, жінок та дітей.

Тільки після Бучі можна їхати до Стамбулу, інакше можливе викривлене сприйняття світу. Світу, який після Бучі змінився назавжди.

Євген Дикий, колишній командир другої роти 24 батальйону «Айдар», голова Національного антарктичного наукового центру