Путін навряд чи проведе мобілізацію і застосує ядерну зброю. Наведу свої аргументи на користь цих припущень, а ви вже вирішуйте, наскільки вважаєте ці аргументи релевантними. Тобто це мої припущення, а не твердження.
Базове моє припущення, що Путін «протверезів», почав думати і реально оцінювати ситуацію. І сьогодні по багатьох питаннях він ухвалює рішення, спираючись на іншу інформацію, а не на ту брехню, яку він мав до війни.
Три аргументи, чому Путін став раціональним.
1. Путін почав заарештовувати і змінювати своє оточення. Це означає, що він таки об’єктивно оцінив ситуацію, знайшов винних і зараз шукає вихід із цієї ситуації.
2. Путін відступив від Києва. Не «по-пацанськи» вийшло, але він таки пішов на цей крок, який, звісно, є доказом поразки.
3. Путін користується опитуваннями. Ми провели своє телефонне опитування на території РФ на початку березня, і вже місяць бачимо, що Кремль дотримується ключових трендів. Вийшло дуже репрезентативно, ми звірилися по деяких питаннях із результатами ВЦВГД (рос. ВЦИОМ) – і кореляція дуже висока.
Читайте такожПутін загнав Росію до власної пастки брехні
Чому навряд чи буде загальна мобілізація?
1. Наше опитування показує, що 83% росіян проти мобілізації.
2. Влада РФ продемонструвала страшну істерику, коли в полон потрапили строковики. Пєсков виступив із цілим осудженням якихось там командирів, які без дозволу мобілізували строковиків. Істерика була знатною ще й тому, що це були перші полонені, яких росіяни одразу погодилися обмінювати.
3. Росіяни виступають проти мобілізації з простої причини. Їм роками розповідали про «другу армію в світі», про сотні мільярдів на модернізацію, про «Кинджали», космічні війська та іншу маячню. Вони вірять у непереможність своєї армії, тож мобілізація у них викликає дисонанс.
4. Путін не піде на відкриту мобілізацію тому, що це стане доказом поразки. Мобілізація – це кінець «спецоперації» і початок «війни». Це також публічний кінець міфу про другу армію світу. Фактично оголошення загальної мобілізації є публічним доказом поразки РФ.
Читайте такожПутіну краще не починати битву на Донбасі
Чому навряд чи буде ядерний удар?
1. Знову ж таки наше опитування показує, що 51% проти того, щоб Росія першою наносила ядерний удар. Це дуже багато, враховуючи, що близько 80% росіян підтримують «спецоперацію».
2. Ядерний удар не є рішенням у військовому плані. Таким ударом не можливо знищити всю армію суперника. Особливо тактичним. Він виконує деморалізуючу роль.
3. Ядерний удар навряд чи деморалізує нас. Уявіть, що ядерний удар був завданий по Маріуполю. Обсяг вистріляних боєприпасів і руйнувань уже наближається до тактичного ядерного удару. Але ж ми не здалися.
4. Ядерний удар остаточно поховає РФ. Після нього ні Китай, ні Індія, ні Ізраїль, ні інші африканські союзники не зможуть продовжити співпрацю чи взаємодію з РФ. Путін опиниться в гіршій ситуації, аніж та, в якій зараз перебуває Північна Корея, тому що корейці ще не створили повноцінної ядерної зброї.
Читайте такожПочаток хаосу: що означатиме ядерний удар Росії по Україні
5. Вважаю, що Путін піде до кінця і, якщо треба, використає ядерну зброю. Але суть в тому, що кінця тепер немає. Путін зрозумів, що причина його поразки полягає не стільки в українській армії та НАТО, скільки в його оточенні. Грубо кажучи, він вважає, що його кинули свої. Тому йти до кінця проти нас – вже немає сенсу.
6. Поразка під Києвом не стала причиною ядерного удару по Україні. Це ще раз доводить, що навіть умовний програш не є стимулом для Путіна вдатися до ядерного удару.
Незважаючи на мої аргументи і міркування, ми маємо жити і готуватися до найгіршого. Навіть якщо не буде мобілізації чи ядерного удару, ми мусимо жити так, ніби вони гарантовано відбудуться. Це – спосіб виживання.
Віктор Андрусів, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, громадський діяч, кандидат політичних наук, аналітик і публіцист, автор книги «Змінити Майбутнє»