У разі застосування Росією зброї масового ураження Великобританія лишає за собою право самостійно, не консультуючись з іншими країнами НАТО, завдати удару у відповідь.
Ядерний удар все ближче. Логіка цієї війни веде до обмеженого ядерного удару.
Поясню свій хід думок або просто перерахую фактори:
Люди, які ухвалюють рішення у Кремлі – чи то Колегія ФСБ (НКВД), чи то Путін чи то хтось інший – це орган, що об'єднав мафію та спецслужби. По суті, чистий кримінал. Це все люди, які не бачили реальної війни, на відміну від політбюро СРСР, де більшість були ветерани, коли вся країна була зруйнована війною. Для цих людей війна ніколи не точилася на їхній території. А головне – всі війни, що були досі і на які вони відправляли срочників, контрактників та найманців – зійшли їм із рук. Ці люди не розуміють наслідків війни, бо ніколи її не відчували. Для них ядерний удар – те, що можна зробити без особливих наслідків для свого життя. Вони погані аналітики, які гадали, що візьмуть Київ за два дні. І тепер вони програють. Вони мають втрати в Україні за місяць більше, ніж СРСР за 15 років у Афганістані.
І у них є ядерна зброя.
Можливо, вони її не застосують. Але це було б дивно. Це означатиме, що десь на світовому рівні домовилися.
Але я не бачу можливих точок домовленостей, окрім блокади постачання зброї в Україну та здачі наших територій на сході та півдні.
Читайте такожБез ядерної крапки у війні проти України Путіну не обійтися
Окей, усі кажуть, що надають зброю, а по факту блокують її закупівлі. Але ми ж за свої території боремося, багато загиблих і серед цивільних, і серед військових. Військове керівництво на здачу територій не піде, а політичне і не може, бо це буде Іловайськ всесвітнього масштабу
І проблема тут у тому, що будь-які домовленості з РФ не скасовують подальшу війну, а тільки, можливо, поставлять її на оперативну паузу. Бо стратегічних цілей в Україні РФ не досягла і не досягне.
Читайте такожПідкорити Україну за будь-яку ціну: чи наважиться Путін застосувати ядерну зброю
Тому загроза ядерного удару є дуже ймовірною. РФ програє, і цей програш веде її до неминучого розпаду в майбутньому.
Та як би не було, Україна не припинить супротив та боротьбу. Ми – кістка в горлі для всіх сторін, але з нами рахуються. Змушені рахуватись. Ми змусили.
Тому – слава Україні.
Мирослав Гай, волонтер, офіцер ЗСУ, голова благодійного фонду «Мир і Ко»