Зниження рівня життя та безрадісна перспектива: чи можливе в Україні економічне диво

Перед українською економікою у 2022 році стоятиме щонайменше чотири виклики, через що може відчутно знизитися рівень життя українців / УНІАН

У 2022 році темпи зростання соціальних платежів будуть утричі менші за темпи зростання інфляції.

У 2022 году українська економіка може зіткнутися з декількома викликами, здатними суттєво вплинути на життя країни загалом.

По-перше, таким викликом стане імовірне загострення військової ситуації через агресивні дії Російської Федерації проти України. Якщо РФ вирішить наростити свою агресію у будь-якій формі стосовно нас, це, безумовно, матиме негативні наслідки і для економіки. Це перший і головний ризик.

По-друге, серйозним викликом можуть стати різного роду режими локдаунів, які у 2022 році можуть повторитися у зв’язку з появою нових штамів коронавірусу, причому часом вони викликають навіть важчі форми перебігу хвороби, ніж досі. Локдауни можуть бути більш м’якими чи більш жорсткими, але вони все одно матимуть свій негативний вплив на економічну ситуацію, перш за все, на сферу послуг. Адже підприємства сфери послуг під час локдаунів зазнають найбільше обмежень і заборон.

По-третє, в Україні досі немає економічної політики як такої, немає економічної моделі та економічної стратегії. А це означає, що жодних підвалин для економічного прогресу, на жаль, не закладено. Через це і в 2022 році, як і раніше, основним завданням буде вчасне отримання нових кредитів і нових траншів від МВФ, Єврокомісії та інших західних партнерів для того, щоб просто якось пережити черговий фінансовий рік.

По-четверте, якщо розпочнеться криза, схожа на кризу 2008 року, Україну вона відчутно зачепить. Адже у 2022 році може почати «сипатися» китайська економіка: у зв'язку з оголошенням банкрутства однією з найбільших китайських будівельних компаній Evergrande є ризик повторення кризи 2008 року, яка була спровокована американською іпотечною кризою. Щось подібне може відбуватися і зараз, але це буде лише тимчасове явище і тільки у фінансовому секторі. Кризу 2008 року так чи інакше відчули всі, а вплив китайської економіки на світ все-таки трохи менший, ніж американської, перш за все, через обіг долару, який у світі значно вищий, ніж у китайського юаню. Тому є надія, що китайська криза буде нехай не локальною, але регіональною, не більше.

Втім, Україна так чи інакше відчує цю кризу, бо у слабких економіках будь-яка криза – фінансова, енергетична, продовольча тощо – проявляється найгіршим чином. Допоки українська економіка лишається слабкою, нам будь-яка криза дасть найбільші провали ВВП, у порівнянні, наприклад, із європейськими країнами.

За таких умов для пересічних українців є один значний ризик – високі темпи інфляції у зв’язку з новою очевидною хвилею підвищення цін на енергоносії. Зараз уряд ухвалив рішення про «заморозку» цін до березня, але коли цей ціновий мораторій навесні завершиться, далі на нас чекатиме чергова хвиля підвищення цін на енергоносії. А енергоносії – це обов’язкова складова собівартості всіх без винятку товарів і послуг. Тож коли ростуть ціни на енергоносії, це тягне за собою ланцюгову реакцію підвищення цін на всі без винятку товари і послуги. Високий рівень інфляції залишається на 2022 рік, і це відчуватиме кожен українець.

Читайте такожСтрімке занурення в безодню криз: що чекає на Україну в 2022 році

При цьому зростання соціальних стандартів, судячи з ухваленого бюджету-2022, відбуватиметься, але значно нижчими темпами, ніж прогнозовані темпи інфляції. Збільшення мінімальної зарплати за рік передбачено на 200 гривень, мінімально пенсії – на 100 гривень, тобто на 1-2%, тоді як інфляція закладена на рівні 6,5%. Тобто темпи зростання соціальних платежів утричі менші за темпи зростання інфляції.

До того ж, якщо буде нова хвиля зростання цін на енергоносії, це стане першим фактором, який спричинить навіть більшу інфляцію, ніж 6,5%. Це перший фактор, який буде підживлювати інфляцію.

Другий фактор теж заклав сам уряд – девальвація гривні. Уряд заклав у бюджеті-2022 курс на рівні 28,6 гривень за долар, хоча сьогодні ринковий курс близько 27. Це означає досить суттєву девальвацію гривні, а коли вона відбувається, це призводить до підвищення темпів інфляції.

Тому, як мінімум два чинники – ціни на енергоносії і девальвація гривні – будуть працювати не на користь низьких темпів інфляції, а, навпаки, на високі її темпи.

Коли темпи росту цін вищі за темпи росту доходів, це означає нижчу купівельну спроможність, тобто за номінально більші суми люди можуть купити менше товарів і послуг. А це у фінансовому світі називається зниженням рівня життя людей.

Читайте також2022 рік може стати останнім для пандемії коронавірусу

Ми можемо фантазувати собі казочки які завгодно, але реально все так не надто радісно. Чи може Україна сподіватися не певне диво? Будь-яке економічне диво, яке б ми не назвали і яке ми знаємо з історії різних країн, насправді не є дивом як таким – із неба нічого нікому не падало, все було рукотворним. І починалося будь-яке диво – чи то післявоєнне західноєвропейське, чи то японське, чи то південнокорейське, чи то тепер китайське – з того, чого в Україні досі немає на 31-му році незалежності, тобто з економічної моделі розвитку країни, економічної стратегії.

Тільки після того, як українська політична бізнес-еліта визначиться, яку економічну модель ми будемо реалізовувати, і ми почнемо працювати в цьому напрямку, незалежно від того, хто, коли і як переміг на виборах, через кілька десятків років можна буде говорити про українське економічне диво. Без цього жодне диво неможливе ні в теорії, ні на практиці.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук, спеціально для Главреда

Новини заразКонтакти