Як війна в Україні струсне ЄС і зламає плани Путіна в старій Європі

Вісь англосаксів разом із Україною зведе до нуля вплив Росії в Європі

Постарілий франко-німецький союз, який на догоду Путіну роз'їдає ЄС зсередини, історія списує на своє звалище.

Прем'єр Великобританії Борис Джонсон запропонував створити новий економічний і військово-політичний союз, до складу якого увійдуть Великобританія, Україна, Польща і країни Прибалтики. Я б запропонував сюди додати ще Туреччину. Тоді з позицій геополітичної стратегії і гарантій безпеки союз стає більш досконалим і потужним.

Ніхто не забороняє Україні брати участь і створювати будь-які інші союзи. Крім Євросоюзу. Участь України в альтернативному ЄС Союзі, запропонованому Джонсоном, дещо зменшить гордовиту пиху і політики сегрегації в Євросоюзі.

Враховуючи процедуру, регламент прийняття рішень в Євросоюзі (необхідний повний консенсус), в червні Україну ЄС прокотить із наданням статусу кандидата в члени ЄС.

Останнім часом у ЄС все голосніше звучать голоси колективного Путіна (Франція, Німеччина, Італія). Давно роз'їдений кремлівською корупцією політикум країн старої Європи все робить, щоб зберегти «обличчя Путіна» і колишній вплив Москви. Тут зариті насамперед старі глибокі корупційні важелі Москви, якими просякнуті економічні зв'язки країн ЄС із Росією. Щоправда, після неминучої перемоги України місія колективного Путіна в старій Європі нездійсненна.

Настають тектонічні зрушення і зміни геополітичного балансу сил.

Постарілий за своїм впливом франко-німецький союз, який на догоду Путіну роз'їдає ЄС зсередини, історія списує на своє звалище.

Вісь англосаксів в Європі (США, Великобританія), спираючись на Україну, Польщу і країни Балтії, має намір звести до нуля колишній вплив Москви на континенті. Звідси – одна з цілей Заходу, проголошена главою Пентагону Остіном у квітні 2022 року в Рамштайні – «знесилення РФ, щоб вона більше ніколи не могла здійснювати агресію». Це можливо тільки в разі перемоги України.

Читати такожЧому Захід не віддасть Путіну Україну

Тому всі публічні крики агентів Кремля в західних медіа, навмисно вселяють скепсис в Україну (мовляв, скоро Захід від України втомиться тощо) – все це маячня. Захід від України може втомитися, але втомитися від себе, відмовившись від своїх цілей, Вашингтон і Лондон навряд чи здатні. Також без перемоги України і поразки Москви Вашингтон навряд чи буде вважати свої позиції в Європі такими, що посилилися. Для протистояння з Китаєм і боротьби за Тайвань США необхідний надійний тил на європейському континенті.

Тому Франція і Німеччина, виявившись передбачуваними дірками в солідарності антипутінської коаліції, потрапили в пастку. Відкрито ставати на бік фашистської РФ, ставати на бік зла – для Макрона і Шольца політичне самогубство як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. Французьке і німецьке суспільство в більшості підтримують Україну.

Читати такожБрудна гра Німеччини та Франції щодо України: як німці та французи стали обслугою Путіна

США і Великобританія вирішили провести ревізію і змінити розстановку й баланс сил в Європі; змінити їхню архітектуру. Під час цих процесів англосакси явно спираються на молоду кров в Євросоюзі – країни колишнього соцтабору в Європі і прорадянські країни, де ще свіжа пам'ять про темні часи спільного життя під парасолькою Москви, і антагонізм із путінським Кремлем непереборний. Також там всеїдна корупція Кремля не поникла в політичну еліту цих країн через їхню непотрібність для ігор Путіна в ЄС.

Напевно, для багатьох не стане великою таємницею, що в наглядовій раді Газпрому три місця у спадок належать уряду Німеччини. Зверніть увагу на різку антипутінську публічну риторику нинішнього Шольца. Це все – для внутрішнього німецького споживача і красивого позерства на зовнішній арені. Реальну позицію Шольц доручає озвучувати іншим політикам – своєму другові прем'єру Нідерландів Рютте і авторитарному угорцю Орбану. Саме їм Шольц і Макрон доручають озвучувати в медіа все, що їм потрібно.

Читати такожСпроба злити Україну Путіну провалилася: чому біситься Франція

Власне, так Україна вже отримує сигнали, що в Євросоюзі ніхто на неї не чекає.

Так само йдуть справи і в НАТО. Хоча в блоці після нашої перемоги з приводу членства України в НАТО ситуація може прийняти кардинально інший хід і носити безпрецедентний характер.

Юрій Радухін, публіцист, політичний експерт

Новини заразКонтакти