Так чим же нам погрожує двочемоданний фюрер, заявляючи, що воювати з Україною росіяни ще й не починали? Вони ж задіяли всі види сухопутних військ, авіацію, всілякі ракети і навіть флот, включаючи підводні човни, яка вундервафля у них залишилася?
Є три варіанти: фантасмагоричний, апокаліптичний і реалістичний.
Перший: Росія має намір ввести в бій свої підземні війська.
Зомбі в лахмітті ра**истського камуфляжу почнуть прогризати тунелі до наших позицій, підкопувати укріплення ЗСУ і кошмарити мирняк. Росіяни не забирають тіла своїх "визволителів", щоб за наказом політичного трупа Путіна їхні мерці поповзли на захист російськомовних могил. І взагалі, Росія ж закінчується там, де закінчуються її небіжчики…
Другий: Росія має намір застосувати ядерну зброю, не важливо – тактичну чи стратегічну.
І ось тут доречне питання – а чи є у Путіна ядерна зброя.
Ні, зрозуміло, більше двох тисяч ядерних пристроїв різного типу, вироблених при Союзі, як і раніше, числяться на озброєнні в недоімперії. Але чи функціонують вони штатно, чи не виявиться спроба їх застосування пшиком, чи не обернеться катастрофою для самої Росії?
Читати такожПриводи для безпорадної істерики Путіна: як Україна вислизає з кремлівських лап
Що атомна, що термоядерна бомби конструктивно не складні. Але в них застосовуються високотехнологічні матеріали, які деградують із часом, втрачаючи найважливіші властивості. Перш за все, це відноситься до ініціаторів – пристроїв, що забезпечують потік нейтронів, необхідний для початку ланцюгової реакції, яка запускає реакцію термоядерного синтезу. Є питання до ефективності бризантної вибухівки, вибух якої створює критичну щільність в атомному заряді. І нарешті, в ядерному пристрої наявна примітивна, але електроніка. Як вона функціонує після багаторічного зберігання?
Мало того, ядерні боєзаряди необхідно зберігати в жорсткому температурному діапазоні, інакше потім вони можуть просто не спрацювати. Хто дасть гарантію, що ці умови зберігання дотримувалися в лихі 90-е? Та й пізніше, коли в РФ ударно пиляли будь-які бюджети, включаючи оборонні?
Читати такожЗброя Судного дня: що буде, якщо Росія скине на Київ ядерну бомбу
Зауважте, про світ, перетворений на ядерний попіл, марять безмозкі пропага**они на кшталт кисельова-соловйова. Та ще їхній фюрер, який дрімучий у всьому, крім понтів, лицемірства і паскудних жартів. А реальні російські специ з ядерної зброї на цю тему мовчать.
Більшість питань могли б зняти випробування ядерної зброї, які не проводилися з 1985 року. РФ порушила вже стільки міжнародних норм, що вийти з угоди про відмову від ядерних випробувань для неї простіше, ніж Лаврову сфотографуватися в пристойній компанії.
Але Кремль цього не робить. Тому що панічно боїться результатів таких випробувань, які можуть продемонструвати, що не тільки другої за боєздатністю армії світу, але й другого ядерного потенціалу у Росії теж немає. Адже результати випробувань миттєво стануть відомі всьому світу – сучасна надчутлива розвідувальна апаратура фіксує всі параметри навіть звичайних потужних вибухів, не кажучи вже про ядерні.
Тож при розмахуванні атомною дубинкой можна навернути по лобі самого себе, як у комедіях про кунг-фу.
Читати такожСмутний час-2: Росія сприймає два шляхи - або всією країною в ядерний рай, або на курси китайської
Залишається третій варіант – масовий терор проти населення України.
Правда в тому, що недоімперія воює проти України з повним, критичним напруженням усіх своїх можливостей – військових, промислових, мобілізаційних. Не шкодуючи ні живої сили, ні техніки, ні боєприпасів і поставивши на карту все. Але ра**исти не взяли Київ та інші наші міста не тому, що не хотіли або гуманізм заграв, а тому що не змогли. Вперлися рогами в непереборний опір ЗСУ. Росія за чотири місяці війни так і не зуміла повністю захопити навіть Луганську область – крихітна її частина все одно залишається під українським контролем. Тому їй і необхідна "оперативна пауза".
Читати такожЗахід хоче зварити Путіна повільно: як і коли закінчиться війна в Україні
Не зломивши бойовий дух нашої армії, зараз ра**исти мають намір зломити дух мирних українців. Для цього спробують розбомбити нашу критичну інфраструктуру, позбавивши нас світла, тепла і води. Саме про намір влаштувати в нескореній Україні гуманітарну катастрофу, щоб керівництво країни пішло на капітулянтський світ, і розповідає кремлівський маніяк, лякаючи, що, мовляв, ще нічого не починалося. І нам – кожному і всім разом – треба бути готовими до такого варварського сценарію.
Все викладене про плани агресора – обґрунтоване припущення, не більше, але і не менше. Одне знаю точно: прагнення до свободи, що є основою українства, не вдалося перемогти ще нікому. Не вдасться і людожерській недоімперії.
Олександр Кочетков, політичний аналітик